Організаційно-розпорядчі методи управління. Неформальні організації і групи. Ситуаційний підхід до управління
5

[5,c.84].

Дисциплінарні дії на підприємстві використовуються згідно з конкретними ситуаціями. Вони виливаються в зауваження, догани, звільнення тощо.

 

2. Неформальні організації і групи

 

 

 

Неформальна організація – це спонтанно створена група людей, які регулярно взаємодіють для досягнення певних цілей. Як і у формальних організацій ці цілі є причиною існування такої неформальної організації.

Люди, які за інших обставин навряд чи зустрілися, досить часто вимушені проводити більшу частину свого часу на роботі, у товаристві своїх колег. Більш того, характер завдань, які вони вирішують, в багатьох випадках вимагає від них частіше спілкуватися та взаємодіяти один з одним. Природним результатом цієї взаємодії є спонтанне виникнення неформальних організацій [11,c.204].

У неформальних організацій багато спільного з формальними організаціями, в які вони включені. Вони навіть і організовані так, як формальні організації – в них є ієрархія, лідери та завдання. В них також існують норми, які є для членів організації еталоном поведінки. Ці норми підкріплюються системою заохочувань та санкцій. Специфіка полягає в тім, що формальна організація створена за планом, який був заздалегідь обміркованим. Неформальна ж організація скоріше є спонтанною реакцією на незадоволені індивідуальні потреби.

Неформальні організації, як і формальні, мають своїх лідерів. Неформальний лідер набуває свого положення, добиваючись влади, саме так, як і лідер формальної організації. Лідер формальної організації має підтримку у вигляді делегованих йому офіційних повноважень та зазвичай діє у відведеній йому конкретній функціональній області. Опора неформального лідера – визнання його групою. У своїх діях він робить ставку на людей та їх взаємовідносини. Сфера впливу неформального лідера може виходити за адміністративні рамки формальної організації.