Формування необоротних активів методом оперативного та фінансового лізингу
3

Вступ

 

 

 

Ефективність роботи промислового підприємства залежить, як відомо, від багатьох факторів: попиту на продукцію, що випускається, її конкурентоспроможності, технічного рівня виробництва, його відповідності сучасним вимогам, кваліфікації виробничого і управлінського персоналу тощо.

Управління підприємством потребує систематизованої інформації про здійснення господарських процесів, їх характер, про наявність матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, їх використання, власний капітал, зобов'язання та фінансові результати діяльності. Ця інформація потрібна не лише керівництву підприємства, але й зовнішнім користувачам, які мають прямий фінансовий інтерес.

Поряд з цим, проблема стратегії управління активами підприємства займає одне з першорядних місць в його діяльності.

Активи підприємства – це економічні ресурси підприємства у формі сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Управління активами включає: формування та управління фінансово-експлуатаційними потребами в обігових коштах; управління дебіторською заборгованістю; стратегію фінансування поточних активів; управління джерелами формування оборотного капіталу; управління необоротними активами; управління фінансуванням необоротних активів; управління грошовими коштами і короткостроковими фінансовими вкладеннями. Сформовані на первісному етапі діяльності підприємства необоротні активи вимагають постійного управління ними.

Необоротні активи - це один з головних компонентів виробничої діяльності підприємства, а також самий перший показник фінансової стійкості та виробничої спроможності діяльності підприємства.

Тема необоротних активів в сучасних умовах розвитку ринкової економіки на Україні, є дуже актуальною і залишатиметься такою й в майбутньому. Вона має велике значення для діяльності кожного підприємства, бо практично не існує жодної організації без наявності основних засобів. Основні засоби надають найглибше та найповніше уявлення про технічний стан, виробництво та в цілому загальне становище підприємства.