Формування необоротних активів методом оперативного та фінансового лізингу
5

Розділ 1. Теоретичні основи формування необоротних активів

 

1.1 Економічна характеристика необоротних активів

 

Активи являють собою ресурси, контрольовані підприємством, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносяться всі наявні матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну, а також їх розміщення та використання. Активи підприємства – це його майно. Воно складається з матеріальних, фінансових і нематеріальних активів.

До матеріальних активів належать земля (якщо вона перебуває у власності підприємства) чи право на її використання; будинки і споруди виробничого призначення; будинки і споруди невиробничого призначення; адміністративні, житлові, дитячі, учбові, лікувальні, оздоровчі та інші будинки, приміщення, які перебувають на балансі підприємства; встановлене та невстановлене виробниче обладнання, рухоме майно невиробничого призначення; запаси сировини, палива і напівфабрикатів (на складах, у цехах і в дорозі), готової продукції; майно, основні засоби, будинки чи споруди, здані в оренду, належні підприємству філіали, дочірні компанії, якщо вони мають статус юридичної особи, а їхні баланси не розділені з балансом даного підприємства [5,c.216].

Нематеріальні активи підприємства – це торгові марки, фірм енні знаки, патенти, ноу-хау, інші види інтелектуальної власності; право на користування ресурсами.

Підприємство має у своєму розпорядженні численні і різноманітні засоби, які забезпечують і складають основу фінансово-господарської діяльності підприємства. Для управління діяльністю підприємства необхідно знати, які господарські засоби воно має, де ці засоби розміщені і для чого призначені. Для цього використовується класифікація активів підприємства (рис.1.1).