Інкасова форма розрахунків
39

2.2. Інкасова форма розрахунків за експортно-імпортними операціями. Порядок відкриття і використання документарного інкасо

 

 

Міжнародні розрахунки - це регулювання платежів по грошовим вимогам та зобов'язанням, які виникають в зв'язку з економічними, політичними, науково-технічними та культурними відносинами між державами, підприємствами та громадянами різних країн.

Розрахунки здійснюються через банки безготівково за допомогою записів на рахунках банків. Для цього банки використовують свій закордонний апарат та кореспондентські відносини із іноземними банками, що супроводжується відкриттям кореспондентських рахунків "лоро" (від латинського "Іого" - їх) іноземних банків у даному (вітчизняному) банку та "ностро" (від латинського "nostro" - наш) даного банку в іноземному. Кореспондентські відносини визначають порядок розрахунків; розмір комісії, методи поповнення витрачених коштів.

Зовнішньоторгові контракти передбачають передачу товару або товаророзпорядчих документів, які пересилаються банками-експортера банку-імпортера або банку країни-платника для сплати у встановлений термін. Розрахунки здійснюються за допомогою різних засобів платежу, використовується у міжнародному обігу: векселів, чеків, платіжних доручень, телеграфних переказів, акредитивів.

На вибір форм міжнародних розрахунків впливає ряд факторів:

- вид товару, який є об'єктом зовнішньоторгової угоди (форми розрахунків відрізняються при поставках машин і обладнання або, наприклад, продовольства), а при поставках деяких товарів-деревини, зерна - застосовуються традиційні форми, які визначилися практикою;

- наявність кредитної угоди;

- платоспроможність і репутація контрагентів за зовнішньоекономічною угодою, які визначають характер капіталу між ними;

- рівень попиту і пропозиції на даний товар на світових ринках[26,c.44].