[10,c.326].

Платіжний союз певною мірою компенсує цей недолік валютного клірингу, тому що сальдо, які виникають в його рамках за операціями, покриваються взаємни­ми банківськими кредитами або через спеціальний фонд, створений за рахунок внесків країн-учасниць. Мета платіжного союзу країн, що розвиваються, - забезпечити взаємну оборотність їх валют і взаємне кредитування для покриття дефіциту платіжного балансу. Операції платіжного союзу звичайно здійснюються через уповнова­жений банк або спеціально створений фонд. На відміну від кліринго­вого і платіжного союзу валютний союз країн, що розвиваються, пе­редбачає більш тісне валютне співробітництво, включаючи створен­ня міждержавного центрального банку для регулювання грошового обігу і міжнародних розрахунків. З метою підтримання курсу націо­нальних валют за взаємними розрахунками створюється спільний фонд іноземних валют шляхом об'єднання частини офіційних валют­них резервів країн-учасниць.

Співробітництво країн, що розвиваються, у сфері багатосто­ронніх розрахунків перебуває на початковій стадії. Клірингові і платіжні союзи послаблюють залежність молодих держав від іно­земного капіталу, допомагають їм на колективній основі долати перешкоди розвиту і частково розв'язують валютно-економічні проблеми.

1.3 Валютно-фінансові і платіжні умови зовнішньоекономічних угод

Найбільш складними є розрахунки за міжнародними торговими контрактами. Вони потребують високої кваліфікації бан­ківських службовців. Від вибору форм і умов розрахунків залежать швидкість і гарантія одержання платежу, сума втрат, пов'язаних із проведенням операцій через банки. Тому зовнішньоторговельні партнери в процесі переговорів узгоджують деталі умов платежу, а потім закріплюють їх у контракті.