Розділ 2. Порядок здійснення розрахунків чеками

2.1 Загальна характеристика чеків

Чек (англ, check) - грошовий документ встановленої форми, який містить безумовне розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної у чеку грошової суми чекоутримувачеві готівкою чи перерахування грошей на його рахунок. У міжнародному обороті чек як засіб платежу як правило використовують при остаточному розрахунку за поставлені товари (роботи, надані послуги).

Чек має бути виставлено на той банк, в якому чекодавець має кошти, і відповідно до чітко вираженого або негласного погодження, в силу якого чекодавець має право розпоряджатися цими коштами шляхом виставлення чеків. Однак чинність документа як чека не порушується на підставі недотримання цих положень.

Чек може бути виставлено з оплатою:

- на визначену особу із прямим застереженням "наказу" або без нього;

- на визначену особу із застереженням "не наказу" або рівноцінним застереженням;

- на пред'явника.

Чек, який було видано на користь визначеної особи з позначкою " пред'явнику" або з рівноцінною позначкою, розглядається, як чек на пред'явника.

Чек без зазначення отримувача розглядається як чек на пред'явника.

Чекодавець відповідає за платіж. Будь-яка умова, за якою він знімає з себе цю відповідальність, розглядається як ненаписана.

Чек, виставлений з оплатою зазначеній особі з прямим застереженням "наказу" або без цього застереження, може бути передано шляхом індосаменту.