Сутність і зміст управлінської діяльності
19

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття)  зазначено основні шляхи реформування управління освітою: “раціональне  поєднання діяльності центральних, регіональних та місцевих органів  управління освітою з впровадженням подвійного підпорядкування; створення єдиної інформаційно-комп’ютерної системи управління освітою; визначення повноважень в системі управління освітою центральних і місцевих органів, органів громадського самоврядування; створення системи  державно-громадської оцінки діяльності навчально-виховних закладів,  якості загальноосвітньої та фахової підготовки спеціалістів через систему  акредитації та атестації; розвиток і вдосконалення всіх напрямів діяльності  навчально-виховних закладів і наукових установ, стимулювання через економічні і правові важелі їх самовдосконалення, конкурентоздатності, саморозвитку, автономності в управлінні; наукове обґрунтування нової системи управління освітою; відпрацювання інноваційних моделей управління галуззю та важливих управлінських рішень, проведення експериментів на регіональному та місцевому рівнях”.

 

4. Управління освітніми організаціями як різновид соціального управління

 

 

Сучасна ситуація в нашій країні характеризується стрімкими змінами політичної, економічної, соціальної та культурної сфер людської діяльності. Це змушує змінювати підходи, методи, стилі виробничих відносин та поступово перетворювати жорстке субординаційне управління сучасними організаціями на мобільне і гнучке управління, як сфера людської діяльності, виникло разом із формуванням соціуму - сукупності людей, що існують, певним чином взаємодіючи між собою у процесі спільного виконання тих чи інших робіт. Визначальним етапом у розвитку управління стало зародження і становлення державності.

Управління освітніми організаціями - є різновидом соціального управління. Це сучасний напрямок управлінської діяльності, яка спрямована на досягнення установами освіти,