РОЗДІЛ 2. Виникнення та зміст АДР

Процедура допуску акцій іноземних компаній на ринок США доволі складна. Тому в багатьох випадках у США обертаються не акції іноземних компаній, а так звані американські депозитарні розписки — American Depositary Receipts (ADR), що номіновані в долари. ADR підтверджує право власності американського держателя на акції іноземного емітента, депоновані в американському банку. Одна розписка може підтверджувати право власності на декілька акцій емітента.

Американська депозитарна розписка (англ. American Depositary Receipt) — це випущений американським депозитарієм сертифікат, що підтверджує право на визначену кількість американських депозитарних акцій, що, в свою чергу, надають право власності на визначену кількість депонованих цінних паперів іноземного приватного емітента.

Історично, поява американських депозитратних розписок пов’язана із законодавчою забороною у 30-х роках американським кредитним організаціям розміщувати свої активи в акції зарубіжних компаній. У відповідь на цю заборону було створено альтернативний похідний фінансовий інструмент – Американські депозитарні розписки (ADR) — цінні папери у формі сертифікатів, випущених американським банком, що засвідчують право покупця депозитарних розписок на відповідну кількість акцій компанії, яка розмістила частину своїх акцій на зберігання в депозитарій американського банку. ADR перебувають в обігу лише на біржовому та позабіржовому ринку США.

На практиці американські депозитарні розписки часто називають глобальними, оскільки до цього часу не склалось єдиної думки про чіткий розподіл їх особливостей та випадків використання. Хоча навіть по визначенню ринок GDR є ширшим, ніж ринок ADR, однак за обсягом обороту вони значно поступаються, оскільки вперше почали активно використовуватись на фондовому ринку лише у 90-х роках.