- обов’язковою є співпраця з різними соціальними службами, службами сімейного дозвілля, службами соціальної профілактики, центрами для сім’ї і молоді, правоохоронними закладами та ін;

- для соціального працівника важлива стійкість позицій, позитивне сприймання фактів;

- соціальний працівник повинен заохочувати успіхи, помічати навіть незначні досягнення в сім’ї;

- важливо, щоб сім’я знала, що соціальний працівник вірить в них, гарної думки про неї, незважаючи на помилки батьків;

- обов’язкова опора на законодавчу базу;

- важливо щоб клієнти брали участь у процесі оцінки як з погляду потреби з’ясування їх власного погляду на успішність проведеної соціальної роботи, так і з іншої причини;

- соціальний працівник повинен регулярно проводити самооцінку власної роботи, об’єктивніше оцінювати процес, що відбуваються у родині;

- під час роботи, підтримка сім’ї повинна проводитись не заради супроводу як такого, а за ради досягнення поставлених цілей і результатів в першу чергу для самої сім’ї, вона повинна відчути позитивні зміни у їхньому житті;

- варто використовувати тренувальні та ігрові методи при доборі форм організації просвітництва батьків що до виховання дітей;

- удосконалити дієві форми контролю за якістю соціально-педагогічних, психологічних послух;

- соціальний працівник повинен переконати членів сім’ї, що всю відповідальність за те, щоб застосовувати на практиці нові навички і вміння несуть вони самі, оскільки ніхто інший не зможе за них це зробити;

- для успішного консультування родин необхідне вивчення всієї сфери зв’язків родини.