ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики є турбота про обдаровану і талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток. Адже діти та молодь – це той потенціал держави, який буде визначати шляхи розвитку науки, техніки, економіки, мистецтва. Ще з давніх часів люди цікавилися природою таланту і геніальності.

Обдарованість як і раніше залишається загадкою для більшості дітей, вчителів і багатьох батьків. Для широкої громадськості ж найбільш важливими проблемами є не стільки наукові підстави обдарованості, скільки насамперед їх реальні життєві прояви, способи виявлення, розвитку й соціальної реалізації. Турбота про обдарованих дітей сьогодні - це турбота про розвиток науки, культури й соціального життя завтра. Існує думка, що обдаровані діти не мають потреби в допомозі дорослих, в особливій увазі й керівництві. Вже існують способи виявлення таких дітей, виробляються програми допомоги їм у реалізації своїх здібностей. Однак проблема діагностики й розвитку високо обдарованих і талановитих дітей на всіх етапах їхнього навчання, проблема розуміння дітьми своєї обдарованості й особистої відповідальності за творчу самореалізацію, проблема навчання та всебічного розвитку таких дітей існує.

Проблемою сучасної загальноосвітньої школи є своєчасне виявлення і гармонійний розвиток здібностей учнів. Навчання та виховання  обдарованих дітей вимагає спільних зусиль усіх учасників освітнього процесу, розробки сучасних механізмів пристосування таких дітей у соціальному середовищі. Школа - це інститут соціалізації, який впливає на становлення та розвиток дитини систематично і протягом досить тривалого періоду часу. Протягом шкільного навчання відбуваються значні зміни у відносинах між учнем і середовищем: зміна провідної діяльності, зміни характеру відносин з оточуючими, поява нових можливостей школяра, переживань. Звідси