Висновок

Отже, криміналістичне дослідження письма (судове почеркознавство) входить в систему криміналістичного дослідження документів і вивчає його закономірності, процес дослідження, а також можливість ідентифікації людини. Письмо є засобом викладу та фіксації думок людини за допомогою певних спеціально створених засобів мовлення. Складовими письма можна вважати почерк, що є зовнішнім виразом, та писемне мовлення, яке являє собою зміст та сутність. Таким чином, зовнішні прояви відносно стійких навиків письма, що виражається в рукописі, складають систему ідентифікаційних ознак письма, яка охоплює ознаки почерку, топографічні ознаки та ознаки письмової мови, і для кожної особи така сукупність ознак є неповторною, тому існує чимала імовірність встановлення особи, яка є автором чи виконавцем письмового документа,  визначення статі виконавця, належності його до певної вікової групи, встановлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані, навмисне зміненим почерком із підробкою (імітацією) почерку іншої особи; чи виконаний рукопис певною особою; чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками письма спеціальними шрифтами тощо. Такі питання вирішуються почеркознавчою та авторознавчою експертизою, яка на сьогоднішній є новим видом почеркознавчої експертизи і її основне завдання полягає у ідентифікації автора тексту.