ВСТУП
Зварювання являється найбільш прогресивним способом з єднання металевих конструкцій, високий рівень виробництва та якість роботи , а також економічне виробництво металу забезпечують переважне використання видних металоконструкцій в тому числі і будівельних .
Великий вклад у розвиток та використання зварювальних процесів та обладнання внесли вітчизняні інженери , у 1802 році професор фізик та після академії Петров В.В. вперше в світі виявив дугу та вказав на можливість її практичного використання для плавлення металів.
Призначення електричної дуги для зварювання було продемонстрировано у 1882 році російським винахідником Бенардосом Н.Н., свій спосіб з єднання та розділення металів безпосередньо дією електричного струму він назвав «електрогефестом».
Спосіб Бенардоса зводився до того , що з одним полюсом джерело струму з’єднувалися зварюємі деталі , з іншим вугільним стержнем , встановлений в спеціальну рукоятку , яку тримав зварювальник , при пропусканні струму між електродами і деталями в місці зварювання виникає електрична дуга , завдяки якій метал плавиться та з’єднається.
Після завершення дії дуги та охолодження металу виходить місцезварювання.
Успішно розвивається автоматичне та напівавтоматичне зварювання під флюсом .
Зварювання під флюсом отримало широке розповсюдження в період Великої Вітчизняної війни та в після воєнні роки при виготовленні зварних конструкцій , мають шви великої протяжності , з другої половини 40х років зварювання почали використовувати в будівельних мостів.