ндикаторними хворобами [Немцова, 2000].
Частота захворювань на 100000 людей дорівнює в западній Європі – 7,5, в США – 6,71, на території СНГ – 7,10. За даними Національного ракового реєстру України, в 1999-2001 роках стандартні показники хворих складали 15,0-15,3 на 100000 населення. Гемобластози частіше зустрічаються у чоловіків, частота захворювання підвищується з віком, досягаючи максимуму в 60-70 років [Перехрестенко, 2003].
Таким чином, тенденція до зростання захворюваності викликає необхідність визначення факторів ризику їх виникнення, розробки діагностичного алгоритму, диференційованого підходу до методів лікування.
Дослідженнями останніх років доведена перспективність широкого впровадження в клінічну практику визначення онкомаркерів, в тому числі і ферментів, з метою діагностики, оцінки поширення захворювання, моніторингу хірургічного, хіміотерапевтичного та променевого лікування, що дає змогу вчасно виявляти рецидиви та віддалене метастазування [Atacag, 2012].
Розробка нових і удосконалення старих методичних підходів до виявлення ферментів і визначення їх активності дозволили істотно розширити спектр знань про них, дали можливість зрозуміти механізм роботи різних ферментативних систем. При патології спостерігаються зміни, які викликані як самим патологічним процесом, так і його наслідками - метаболічними порушеннями. При цьому можуть відбуватися: зниження або підвищення активності ферментів, поява інших метаболітів або їх аномальних форм, що не зустрічаються в здоровому організмі.
Останніми роками в літературі накопичена велика кількість даних, що свідчать про важливу роль досліджень активності ферментів в патогенезі, діагностиці та лікуванні багатьох захворювань.