Мікроміцетні комплекси покривів жуків р. Tenebrionidae в умовах м. Запоріжжя
21

видів грибів, з якими він працював. По-перше, рідке живильне середовище сприяє пишному зростанню міцелію, тоді як тверде середовище сприяє утворенню міцеліальних тілець і розмноженню. Вуглеводи і жири, вочевидь, не обов’язкові для зростання цих грибів, але субстрат повинен містити білки, які швидко розріджуються протеолітичними ензимами грибів, що виділяються. Має значення так само pH середовища. Оптимальним для зростання і розвитку організму є слабокисле середовище. Вологість атмосфери помітно не впливає на зростання і розмноження, хоча надмірна вологість субстрату пригнічує їх. Конідії не проростають, якщо відносна вологість при 21 градусі досягає 70 відсотків. Ця температура вочевидь, найбільш сприятлива для зростання і розмноження. Максимальна випробувана температура була 34 градуси. Температурний мінімум не був визначений, але Сойєр знайшов, що конідії обох видів, з якими він працював, витримували заморожування продовж декількох днів і знов проростали при кімнатній температурі. Вегетативний міцелій зростав і проростання конідій відбувалося як в повній темноті, так і при світлі. Найкращій ріст міцелію гриба було отримано при внесенні в поживне середовище великої кількості посівного матеріалу. Культури рекомендується пересіювати кожні 10 днів за кімнатної температури [39].

Група грибів порядку Laboulbeniales зростає і розмножується майже виключно на зовнішніх покривах комах. Хоча деякі автори розглядають цей вид паразитичним, ці виключно ентомофільні гриби можна вважати також коменсалами, оскільки у багатьох випадках вони не приносять шкоди господарю [35]. Вони є справжніми паразитами в тому сенсі, що їх існування залежить від збереження життя господаря. Загибель останнього призводить до загибелі й грибів. Ці гриби можна вважати збудниками шкірних захворювань, оскільки вони мешкають головним чином на хітиновій кутикулі живих комах і передаються від однієї особини до іншої [38].

Перше повідомлення про ці гриби опублікував Руже у 1850 р. Через два роки з’явилося повідомлення Майра, присвячене іншому виду. Проте жоден з цих дослідників не зрозумів істинної природи описаних ними організмів, це