Металургійна промисловість України
1

ВСТУП

 

 

Феросплави є відносно дорогими матеріалами. Їх використання під час виплавки сталі суттєво впливає на вартість однієї тони придатних злитків та відливок. Зі збільшенням вмісту у сталі легуючих елементів зростає її вартість та частка впливу на неї феросплавів. Грошова вартість феросплавів відображає величину трудових затрат під час їх виробництва, починаючи з добування сирих матеріалів, необхідних для всіх переділів та закінчуючи доставкою феросплавів на металургійні підприємства. У зв’язку з цим всесвітнє зниження затрат на виробництво одиниці продукції є основною задачею робітників феросплавної промисловості.

Основна частина ринку належить так званим масовим (або великотоннажним феросплавам), які застосовуються для виготовлення рядових марок сталі (тобто споживаються практично всіма ливарними виробництвами). Це - марганцеві, хромові і кремнієві сплави.

Об'єм споживання марганцевих феросплавів (феромарганцю, силікомарганцю) складає близько 600-650 тис. тонн.

За об’ємами глобального споживання марганець замає четверте місце серед всіх металів, поступаючись тільки перед залізом, алюмінієм і міддю. За даними International Manganese Institute (IMI), минулого року в світі було здобуто близько 34 млн. тонн марганцевої руди, що містить 11,8 млн. тонн металу. Виробництво марганцевих феросплавів склало також 11,8 млн. тонн (зростання на 14% в порівнянні з попереднім роком), з яких 6,9 млн. тонн прийшлося на силікомарганець, 3,85 млн. тонн — на високовуглецевий і 1,1 млн. тонн — на рафінований (середньо- і низьковуглецевий) феромарганець.[1]

На ринках силікомарганцю і рафінованого феромарганцю спостерігався невеликий надлишок, що перекривався дефіцитом високовуглецевого феромарганцю. Ціни на ці матеріали протягом двох років поволі підіймалися під впливом стабільного розширення попиту внаслідок зростання глобального виробництва сталі (на тонну сталі в середньому використовується