1.3            Організація планування

Внутріфірмове планування дозволяє з'єднувати в загальній економічній системі взаємні інтереси держави, окремих підприємств, корпорацій або фірм і домашніх господарств. Між внутрішньогосподарським плануванням і державним регулюванням існує механізм економічної взаємодії, заснований на вільних ринкових відносинах, рівновазі попиту і пропозиції. На взаємодії попиту та пропозиції побудована не тільки система ринкового саморегулювання, а й теорія планування економічного розвитку, в тому числі і на рівні підприємств [16].

Таким чином, планування на підприємстві є найважливішою складовою частиною вільної ринкової системи, її основним саморегулятора. Взаємодіючи на мікрорівні з такими економічними науками, як маркетинг, організація виробництва, управління підприємством і багатьма іншими, планування дозволяє знаходити відповіді на фундаментальні питання ринкової економіки. З цих питань, поставлених перед ринковою економікою, випливає, що основним об'єктом внутрішньогосподарського планування на підприємствах служить взаємопов'язана система планово-економічних показників, що характеризують процес виробництва, розподілу і споживання товарів і ресурсів [14].

У ході внутрішньофірмового планування і в процесі виконання планових показників виникає необхідність не тільки оцінки правильного вибору основної мети розвитку того чи іншого підрозділу підприємства, але і ступеня досягнення запланованої мети. Проте стратегічні та оперативні цілі можуть бути різними як на різних підприємствах, так і на одному і тому ж підприємстві в різні періоди розвитку. Залежно від виду і величини підприємства, його місця і ролі на ринку, складу і професіоналізму персоналу та інших конкретних факторів внутрішньофірмове планування виконує різні функції [10].