лежить цілеспрямований навчально-виховний процес. Поряд з цим на становлення готовності впливає ціла низка випадкових, не достатньо регульованих чинників («вулиця», окремі групи людей, певні події).

В. Коваленко вважає, що важливим напрямом психологічної підготовки майбутніх допризовників є робота з батьками. На думку дослідника, її сутність полягає в наступному:

-         роз’яснення батькам завдань військово-патріотичного виховання;

-         ознайомлення батьків із основними методами роботи з дітьми, підлітками;

-         залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі [17].

Ми підтримуємо висновки науковця та вважаємо, що різноманітні професійні знання та вміння батьків, їх особисті захоплення при вмілому педагогічному керівництві з боку педагогів допоможуть збагатити позаурочну військово-патріотичну роботу.

Водночас В. Коваленко зазначає, що батькам можна рекомендувати такі форми та методи військово-патріотичного виховання дітей у сім’ї:

-         ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями;

-         бесіди про героїчні подвиги українського народу;

-         читання та обговорення з дітьми книг на військово-патріотичну тематику;

-         спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передачі та їх обговорення;

-         заохочення дітей за доглядом могил воїнів і надання допомоги інвалідам війни та праці;

-         розвиток інтересу до військових професій та служби в Збройних Силах України;

-         фізична підготовка та загартування дітей [17].