Загальним засадам кримінального провадження присвячено главу 2 Загальних положень чинного КПК України. Вона містить, відповідно до ст. 7, невичерпний перелік принципів, яким має відповідати зміст і форма кримінального провадження. Усі засади тісно пов’язані між собою, є взаємообумовленими, а отже утворюють єдину систему. 

Визначаючи місце забезпечення права на свободу та особисту недоторканність у системі загальних засад кримінального провадження, вважаємо за доцільне навести їх класифікацію за кількома критеріями.

1)       За юридичною силою джерела, в якому закріплено принципи:

• конституційні – закріплені в Основному Законі України;

• спеціальні (інші) – містяться в інших законах, передусім, у КПК.

2)       За поширеністю на галузі права засади поділяють на:

• загальноправові – діють у всіх галузях права, але мають певні особливості у кримінальному процесуальному праві;
• загальнопроцесуальні – діють у всіх галузях процесуального  права, забезпечують законність та ефективність відповідних процесуальних процедур;
• кримінальні процесуальні (галузеві) – діють лише в межах кримінального процесу [13, с. 53].

3)       Залежно від організаційної побудови кримінального процесу засади поділяють на:

• організаційні;
• організаційно-функціональні;
  • функціональні.

Враховуючи вищенаведену класифікацію, можемо стверджувати наступне: забезпечення права на свободу та особисту недоторканність – це конституційна, галузева, функціональна засада кримінального провадження.

Віднесення цієї засади до конституційних обумовлене закріпленням права на свободу та особисту недоторканність у Конституції України. Так, відповідно до ст. 29 Основного Закону,