Вступ

Актуальність теми. На сьогоднішній день закономірністю стала залежність економічних процесів від норм цивільного законодавства. Базою або фундаментом підприємництва є договірні відносини, від точного виконання яких залежить комерційне благополуччя організації або підприємця. Порушення повністю або частково умов договору може призвести до небажаних наслідків у вигляді несення збитків, втрати довіри з боку партнерів і навіть початку процедури банкрутства. З метою захисту законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб при укладанні різних угод законодавство передбачає ряд заходів, що сприяють виконанню зобов'язань. У юридичній термінології ці заходи носять назву «способи забезпечення зобов'язань». Особливість цих заходів полягає в тому, що вони являють собою додатковий зобов'язальний тягар, покладений на боржника з метою більш надійного захисту прав кредитора. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов договору на боржника лягає додаткова відповідальність. Крім того, у ряді випадків до виконання зобов'язання залучаються поряд з боржником треті особи, зокрема, при поруці, завдатку, застави та банківської гарантії. Забезпечення зобов'язань - традиційний інститут цивільного права. Необхідність їх використання пояснюється тим, що кредитор має суттєвий інтерес у тому, щоб бути впевненим у виконанні зобов'язань, і в тому, щоб забезпечити собі встановлення збитків, на відшкодування яких він має право у разі невиконання зобов'язання, нарешті, кредитор зацікавлений у тому, щоб спонукати боржника до своєчасного виконання під страхом невигідних для боржника наслідків у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Забезпечення виконання зобов'язань: завдаток, неустойка, порука і застава - найдавніші, традиційні інститути, які дійшли до нас з часів римського права. Сучасний законодавець до способів забезпечення зобов'язання додав утримання майна боржника, банківську гарантію і інші способи, передбачені законом або договором