Висновки до розділу 1

Отже, ми бачимо, що мотиваційно-вольова та емоційно-особистісна сфери психіки, пізнавальна діяльність учня восьмого класу змінюють соціальну поведінку та відносини з оточуючими, сприйняття інформації, формується особлива суб’єктивна реальність – самовідчуття або рефлексія. На цьому етапі головною задачею для підлітка є формування навичок спілкування з дорослими та однолітками.

У цьому віці основними процесами є розвиток рефлексії, формування «кодексу товариства», почуття дорослості.

Головною вимогою до психологічного розвитку восьмикласників є активність, самостійність, довільність у навчальній діяльності. Учні охоче виконують практичні завдання, проте, їм необхідні детальні інструкції, за якими можна виконати завдання самостійно та поетапно.

У розвитку здібностей учнів спиратися потрібно на розвиток самостійного мислення. У цей час учні вчаться виділяти головне та узагальнювати інформацію, розрізняти, де головне, а де другорядне, робити висновки, порівнювати, доводити.

Зміст навчального матеріалу має спрямовуватись на розвиток критичності, гнучкості, перспективності мислення. Механічна пам’ять відходить на другий план, матеріал краще засвоюється у формі питань та відповідей та подається невеликими порціями – абзацами, де виділені висновки, складний матеріал подається із розважальними фрагментами, графічні ілюстрації мають бути конкретними та пояснювати певну ситуацію. В практичні та контролюючі завдання рекомендується включати прийоми узагальнення, порівняння, логічного викладання думки.

Таким чином, можна відмітити такі тенденції в організації навчання на середньому ступені: ширше використання вправ, що імітують умови природного іншомовної спілкування, зростання ролі самостійної роботи учнів, більша опора на вербальну наочність та підказки, збільшення питомої ваги парних та групових форм роботи.