Вступ

Сучасний стан розвитку України пов'язаний зі значними викликами зовнішнього та внутрішнього характеру. Результатом фінансово-економічної кризи стали проблеми платіжного балансу, зниження ВВП, девальвація національної валюти, значне скорочення сировинних доходів, стрімке падіння індексу промислового розвиту, зростання інфляції, масове безробіття, відсутність соціальних гарантій, крах банківської сфери, скорочення можливостей доходів регіонів. Все це посилено політичною нестабільністю в зв’язку з тимчасової втратою контролю над частиною території країни у поєднанні з різким зростанням витрат бюджету, детермінованим необхідністю збільшення фінансування оборони країни.

Україна з метою уникнення дефолту звернулася по допомогу до міжнародних фінансових організацій, зокрема міжнародного валютного фонду (МВФ). Залучення коштів від МВФ має неоднозначний вплив як на економіку так і на політичний стан країни, що спонукає до дискусії науковців, експертів та громадськість щодо необхідності співпраці з МВФ, її оцінки та подальшого поглиблення відносин.

Питаннями взаємодії та співпраці України з міжнародним валютним фондом займалися вітчизняні науковці: Андрійчук В., Балік, І., Білорус І., Димчин М., Гришина Л., Карась П., Колосова В., Мозговий О. та іноземні вчені: Л.Ерхард, Л. Бальцерович, Дж. Вільямсон, Р.Мандела, А. Зіденберг, Т. Кіллік та ін. Незважаючи на значну кількість публікацій, присвячених  співробітництву України з МВФ необхідність подальшого вивчення, аналізу, систематизації подій, з метою визначення найраціональніших шляхів розвитку співпраці нашої країни з МВФ є очевидною.

Метою даної роботи є дослідити сучасний стан та особливості співпраці України з міжнародним валютним фондом, спрямованої на досягнення макроекономічної стабілізації в країні, виявити основні проблеми і перспективи співробітництва.