(амортизація, оренда, управлінські витрати).

ІV. За ознакою еластичності, тобто в залежності від обсягу товарообігу:

˗         умовно-постійні – група економічно однорідних витрат чи їх окремих складових, зміна абсолютної величини яких не знаходиться в пропорційній залежності від зміни обсягів виробництва основної продукції;

˗         змінні – група економічно однорідних витрат чи їх окремих складових, абсолютна величина яких змінюється (збільшується або зменшується) пропорційно зміні обсягів виробництва основної продукції.

Основні засади класифікації витрат і доходів розкриті в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результаті, П(С)БО 15 «Доходи» та П(С)БО 16 «Витрати» і передбачають функціональну ознаку їх групування відповідно до видів діяльності, за якими були здійснені витрати та отримані доходи. Отже, за видами діяльності витрати поділяють на витрати від звичайної та надзвичайної діяльності. Нагадаємо, що звичайна діяльність поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну. Відповідно, витрати, пов’язані з операційною діяльністю, групують за функціями — витрати виробництва (реалізації), витрати на управління, збут та інші операційні витрати. 

Таким чином, економічний підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов’язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає можливість визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства.

1.2. Фактори, що впливають на рівень та склад поточних витрат підприємства

Поточні витрати є якісним показником діяльності підприємства, тому що їх розмір і рівень формуються під впливом факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства.

До факторів зовнішнього середовища функціонування підприємства (загальноекономічні фактори) належать: