Тоді величина інтервалу:
ц/га.
Визначу межі інтервалів для кожної групи. Мінімальне значення урожайності xmin = 9,4 ц/га візьму за нижню межу першого інтервалу, а верхнє значення визначу як хтin + h=9,4+1,7 = 11,1 ц/га. Тоді межі першого інтервалу становитимуть 9,4 — 11,1. Верхня межа першого інтервалу є нижньою межею другого інтервалу. Додавши до неї величину інтервалу, знаходжу верхню межу другого інтервалу. Тоді другий інтервал має межі 11,1 – 12,8.
Аналогічно визначу межі всіх 6 інтервалів (груп). Щоб було зрозуміліше, до якого інтервалу відносити окремі об'єкти, зазначу, що нижню межу беруть «включно», а іншу — «від і до», або ж значення меж записують з одним додатковим знаком. Наприклад, 9,4 – 11,1; 11,1 – 12,8; 12,8 – 14,5 і т. д. Підрахую кількість одиниць у кожному інтервалі (групі). Отриманий ряд розподілу та наступні показники :середню урожайність, якість грунту, кількість внесених мінеральних добрив на 1 га, чисельність середньорічних працівників та основних виробничих фондів на 100 га запишу до таблиці 2.2.1.
Таблиця 2.2.1
Залежність урожайності від факторів виробництва (типологічне групування)
|
Групи господарств за урожайністю, ц/га |
Кількість госпо-дарств |
Урожай-ність, ц/га |
Якість грунту, балів |
Внесено мінеральних добрив на 1 га ц діючої речовини |
Приходиться на 100 га с/г угідь: |
|
|
Середньоріч-них працівників, чол. |
Основних виробничих фондів, тис.грн. |
|||||
|
І 9,4-11,1 |
4 |
42,0 |
21,3 |
4,08 |
8,0 |
30,9 |
|
ІІ 11,1-12,8 |
6 |
70,9 |
34,4 |
15,51 |
9,5 |
67,4 |
|
ІІІ 12,8-14,5 |
1 |
13,2 |
38,0 |
3,69 |
9,3 |
160,4 |
|
ІV 14,5-16,2 |
5 |
76,6 |
40,5 |
13,40 |
8,9 |
93,3 |
|
V 16,2-17,9 |
7 |
118,7 |
42,7 |
20,98 |
7,4 |
107,7 |
|
VІ 17,9-19,6 |
2 |
37,9 |
45,0 |
8,64 |
7,7 |
440,8 |
|
В середньому |
25 |
14,6 |
27,2 |
2,65 |
8,7 |
76,9 |