Фізична особа
8

враховує психічне здоров'я. Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦК фізична особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути визнана судом недієздатною. У цьому випадку цивільно-правовий статус такої особи істотно змінюється: вона не може особисто здійснювати юридичні дії та індивідуалізується як суб'єкт цивільного права саме за цією ознакою. Відповідно до ч. 1 ст. 226 ЦК правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, якщо він не схвалений опікуном такої особи, є недійсним (нікчемним).

Закон бере до уваги також такий стан здоров'я фізичної особи, коли вона у момент здійснення правочину не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. У даному випадку йдеться про дієздатну особу, але в момент здійснення правочину її здоров'я відхилилося з тих чи інших причин від норми (у зв'язку з нервовим потрясінням, фізичною травмою, сильним алкогольним сп'янінням тощо). Тому правочин, вчинений такою особою, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені [2; ч. 1 ст. 225].

Для індивідуалізації фізичної особи як суб'єкта цивільного права важливе значення в деяких випадках має такий стан здоров'я, який виражається у зниженні працездатності або її втраті. Якщо ці обставини настали внаслідок заподіяння їй шкоди іншою особою, то при відшкодуванні шкоди враховується ступінь втрати потерпілим працездатності. У разі стійкої втрати працездатності потерпілий може бути визнаний інвалідом і набуває прав, обумовлених цим статусом, наприклад, право на відшкодування шкоди у випадку втрати годувальника [2; п. З ч. 1 ст. 1200], [15; c.11-15].

 

1.2. Правоздатність фізичної особи

Цивільна правоздатність - це здатність фізичної особи мати цивільні права і обов'язки [2; ст. 25]. Правоздатність визнається рівною мірою за всіма фізичними особами з моменту народження і припиняється із смертю. Хоча за загальним правилом првипадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини; а здатність мати окремі цивільні права та