Розвиток мовлення молодших школярів у процесі вивчення частин мов
3

У працях провідних методистів (В.І.Бадер, О.М. Біляєв, Т.К. Донченко, В.Я. Мельничайко, М.І. Пентилюк, М.Г. Стельмахович, О.Н. Хорошковська та ін) зазначається, що своєчасне і якісне засвоєння граматичної будови рідної мови – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку дитини. Мова є предметом вивчення в початковому курсі шкільного навчання, тому необхідно формувати в дітей усвідомлене ставлення до усного і писемного мовлення як мовної дійсності [5; 6].

Прикінцевою метою засвоєння рідної мови є досконале володіння мовленнєвими засобами, що передбачає граматичну правильність як ознаку високої культури мовлення і вимагає усвідомлення значень слів, їх літературних форм, а також уміння використовувати їх доречно й точно залежно від контексту мовленнєвої ситуації, з орієнтацією на слухача, учасника спілкування. У процесі оволодіння школярами навичками зв’язного мовлення важливу роль відіграє практичне засвоєння ними граматики та вміння оперувати словами, що належать до певного лексико-граматичного розряду відповідно до завдань комунікації.

Помітний внесок у дослідження семантичних і граматичних функцій та семантико-стилістичних властивостей частин мови зробили І.Ф. Буслаєв, В.В. Виноградов, О.Х. Востоков, М.І. Греч, М.В. Ломоносов, О.П. Павловський, О.М. Пєшковський, В.К. Тредіаковський, П.Ф. Фортунатов, Л.В. Щерба, О.К. Безпояско, І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, І.К. Кучеренко, В.М. Русанівський, О.П. Суник, О.О. Шахматов та ін. Вчені вказують на надзвичайну різноманітність частин мови за семантикою і граматичними функціями та властивостями, їх активну участь у формуванні різноаспектних висловлювань.

Науково-теоретичний аналіз навчально-методичної літератури свідчить про те, що зацікавленість науковців проблемою розробки ефективних підходів до навчання мови та розвитку мовлення учнів зростає. Підставою для такого твердження є активні наукові пошуки розв’язання проблеми комунікативної спрямованості навчання мови, зокрема дослідження Г.С. Демидчик (розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів засобами службових частин мови), М.С. Казанджиєвої (формування комунікативно-мовленнєвих умінь у процесі роботи з навчальними текстами), С.Д. Пенькової (формування культури українського мовлення першокласників), А.І. Ляшкевич (формування діалогічного мовлення учнів 1-5 класів), Н.М. Веніг (формування мовленнєвої компетенції старшокласників).