ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. А тому держава повинна турбуватись про покращення умов і охорони праці людей, її наукової організації, повної заміни тяжкої ручної праці, праці в шкідливих та небезпечних умовах на автоматизовану та механізовану, мінімізувати негативний виробничий вплив на здоров'я людини. Згідно з ч. 4 ст. 43 Конституції кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці [6]. Протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до зниження рівня виробничого травматизму. Постійно знижується і рівень виробничого травматизму зі смертельними наслідками, але все ж таки становище в сфері охорони праці залишається нестабільним. Існуючий рівень виробничого травматизму в Україні ще досить високий порівняно з більшістю розвинутих країн. Характерною особливістю сучасного вітчизняного виробництва є небезпечні і шкідливі умови праці. На даний час високим залишається рівень професійної захворюваності, що безпосередньо пов’язано  з незадовільним станом медицини праці та санітарно-гігієнічними умовами праці на виробництві. Почастішали випадки виявлення кількох професійних захворювань в одного працівника . Через відсутність належного фінансування та ослаблення механізму державного регулювання в сфері охорони праці значно погіршився стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Таким чином, сучасний стан охорони праці потребує вжиття заходів загальнодержавного рівня, оскільки стосується практично усіх видів економічної діяльності та охоплює увесь виробничий потенціал країни.                            Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наявної нормативно-правової бази дослідити сутність та правове