(див. рис. 1.1).
Ієрархічні структури використовуються для кращого розуміння складної реальності: ми розкладаємо досліджувану проблему на складові частини, потім розбиваємо на складові частини вийшли елементи і т. д. На кожному кроці важливо фокусувати увагу на розумінні поточного елемента, тимчасово абстрагуючись від всіх інших компонентів. При проведенні такого аналізу приходить розуміння всієї складності і багатогранності досліджуваного предмета.
Як приклад можна привести ієрархічну структуру, яка використовується при навчанні в медичних вузах. В рамках вивчення анатомії окремо розглядається кістково-м'язова система (яка включає такі елементи, як руки та їх складові: м'язи й кістки), серцево-судинна система (і її множинні рівні), нервова система (і її компоненти і підсистеми) і т. д. Ступінь деталізації доходить до клітинного і молекулярного рівня. В кінці вивчення приходить розуміння системи організму в цілому, а також усвідомлення того, яку роль відіграє в ньому займає кожна частина. За допомогою подібного ієрархічного структурування студенти набувають всебічні знання про анатомію.
Аналогічним чином, коли ми вирішуємо складну проблему, ми можемо використовувати ієрархію як інструмент для обробки і сприйняття великих обсягів інформації. У міру проектування цієї структури у нас формується все більш повне розуміння проблеми.
Рис. 1.1 Загальний вигляд ієрархічної структури
1.3 Порівняння та побудова матриці
За для досягнення цілі – обрання оптимального варіанту – по кожному з критеріїв експертним групам запропоновано заповнити матрицю парних порівнянь (див. рис. 1.2). У загальному вигляді вона становить собою квадратну матриці та є зворотно-симетричною, що означає для кожного елементу матриці.