Нагрівання трансформатора або окремих його частин у процесі експлуатації вище допустимої температури призводить до скорочення терміну його служби, а в окремих випадках - до аварійного виходу його з роботи [6].
Для забезпечення надійної роботи силового трансформатора протягом строку, встановленого стандартом (25 років), визначені наступні допустимі перевищення температури окремих його частин по відношенню до температури охолоджуючої середовища для обмоток, що працюють в маслі - 65, для магнітної системи (на поверхні) і конструктивних елементів - 75, для масла (у верхніх шарах), якщо воно повністю захищене від зіткнення з навколишнім повітрям (герметизовані трансформатори, трансформатори з захисним пристроєм) - 60, для обмоток сухих трансформаторів при застосуванні ізоляційних матеріалів класів нагрівостійкості А, Е; В, F і Н - відповідно 60, 75, 80, 100, 125. Допустимі перевищення температури прийняті за умови, що максимальна температура навколишнього повітря не повинна перевищувати 40 ° С. Якщо охолоджуючим середовищем служить вода, її температура біля входу в охолоджувач трансформатора не повинна перевищувати 25°С. Таким чином, за найвищу розрахункову температуру обмоток масляних трансформаторів приймають 65С + 40°С = 105°С, магнітної системи (на поверхні) -75 С + 50°С = 115°С, верхніх шарів масла - 55°С + 40°С = 95°С.
Кожен трансформатор залежно від номінальної напруги повинен витримувати деяке перенавантаження.
Перенавантаження називається підвищення напруги на затискачах трансформатора до значення, небезпечного для його ізоляції.
Перенавантаження можуть бути внутрішні і зовнішні. До внутрішніх, або комутаційних, відносяться перенавантаження, що виникають при зміні режиму роботи трансформатора або системи, в якій він працює, наприклад при дуговому замиканні на землю, відключенні і включенні трансформаторів, ліній з великою індуктивністю і ємністю і т. д [6].