балансу між пристосуванням до індивідуальних бажань споживачів і вимогами оптимальної організації виробництва.

Концептуально диференціювання - це розробка різних варіантів товарної пропозиції на двох рівнях: між конкурентами у однотипних товарах і між товарами одного виробника, орієнтованими на різні сегменти ринку.

Метою диференціювання товару є збільшення його конкурентоспроможності, підвищення привабливості товару за рахунок врахування особливостей окремих ринків або сегментів ринку, переваг споживачів.

Диференціювання товару здійснюється за наступними факторами:

- додаткові можливості товару;

- ефективність використання товару;

- комфортність;

- надійність;

- стиль і дизайн товару.

На практиці диференціювання товару за рахунок розширення діапазону його фізичних властивостей і якостей ускладнено. У таких ситуаціях використовують диференціювання послуг, тобто збільшують кількість і якість супроводжуючих товар послуг: спрощення оформлення замовлення, доставка, установка товару, навчання та консультування покупців, обслуговування та ремонт.

Для підвищення своєї конкурентоспроможності фірми застосовують і диференціювання персоналу, каналів розподілу, свого іміджу та ін.

Насущне питання для підприємства-виробника, - чи необхідно розробляти стандартний товар, придатний для всіх відібраних ринків, або пристосовувати його до специфічних вимог і особливостей кожного окремого сегменту, створюючи для цього певне число модифікацій базового виробу. І в тому, і в іншому випадках є свої плюси і мінуси. Так, хоча створення стандартного товару, єдиного для всіх ринків, дуже заманливо, це нерідко практично нездійсненне. У той же час політика диференціації не виправдовує себе