              джерело створення достатку власників підприємства у формі грошових дивідендних виплат та максимізації ринкової вартості підприємства (через капіталізацію прибутку) [18].

Прибуток виконує такі функції: сигнальну, розподільчу та стимулюючу.

Аналогічно до тлумачення строку "дохід" розрізняють прибуток економічний, бухгалтерський та прибуток з метою оподаткування.

З економічного погляду прибуток - це різниця між доходом від діяльності підприємства і пов'язаними з отриманням доходу економічними витратами.

В сучасній економіці прибуток підприємства має різні форми і реалізується в складних інституційних умовах. Так, наприклад, прибуток невеличкого приватного підприємства – це прибуток суб'єкта підприємницької діяльності, власник якого присвятив своє життя бізнесу, вклавши в нього особистий капітал та працю. Економічний прибуток такого підприємства визначається як різниця між величиною отриманого доходу і сумою економічних витрат (зовнішніх та внутрішніх) [14].

Для підвищення ефективності роботи підприємств першочергове значення має виявлення резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості продукції, зростання прибутку.

Для визначення основних напрямів пошуку резервів збільшення прибутку фактори, які впливають на його отримання, класифікують за різними ознаками (рис. 2.1).

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, в свою чергу, поділяються на екстенсивні та інтенсивні. Екстенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду робочого часу тощо. Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через «якісні»