Метод кореляцій дає можливість уточнити оцінку антропометричних даних.

Процедура оцінки. Спочатку, як і при використанні методу стандартів, оцінюють довжину тіла. Для цього з показника, отриманого при вимірюванні, віднімають А / довжини тіла відповідної вікової групи. Різниця зазвичай виражається в сигмах. Інші дані оцінюють наступним чином. У вертикальній графі М вікової групи 20 років показані середні значення ознак (маса тіла, окружність грудної клітки, життєва ємність легень, сила правої кисті), відповідні довжині тіла 172 см. При визначенні належної величини цих ознак для іншого значення довжини тіла слід:

• відняти з показника довжини тіла величину М довжини тіла;

• значення Комерсант (коефіцієнт регресії) даної ознаки помножити на різницю в сантиметрах (відхилення) між даною довжиною тіла і довжиною тіла М;

• результат додати (якщо довжина та більше М) до середньої величини досліджуваної ознаки, відповідного зростання 172 см, або відняти (якщо довжина тіла менше М); отримана цифра показує належну величину ознаки;

• для оцінки цікавить ознаки слід відняти з наявною величини ознаки його належну величину, а різниця розділити на відповідну цією ознакою сигму (сигму регресії). Результат оцінюють за шкалою оцінок.

Метод індексів. Цей метод може бути використаний тільки для приблизної, орієнтовної оцінки антропометричних даних і в практиці лікарського контролю майже не застосовується, так як більшість індексів (і показників) недостатньо конкретизовані у віковому, статевому і професійному відносинах.

До найбільш широко використовуваним індексам відносять:

- Массоростовим (Кетле);

- Життєвий;

- Ерісмана;

- Пірке;