Групування, в результаті якого виділяють однорідні групи або типи явищ, як вираз конкретного суспільного процесу називаються типологічними.
Структурними групуваннями називаються групування, які характеризують розподіл одиниць однотипної сукупності за будь-якою ознакою.
Аналітичні групування – це групування, які визначають взаємозв'язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності. За допомогою такого групування можна виявити певні взаємозв'язки між факторними і результативними ознаками [12, с. 118].
Групування можуть бути прості і комбіновані. Прості групування – це такі групування, які здійснені на підставі однієї ознаки. Комбіновані групування – це групування, які здійснені за двома і більше ознаками.
Комбіновані групування дають можливість комплексного характеризування досліджуваного явища чи процесу [10, с. 30].
Для того, щоб зробити групування за кількісною ознакою, необхідно визначитися з кількістю груп та інтервалом групування.
Першим етапом групування є ранжування вибірок за факторною ознакою.
Наявність ранжованих таблиць дозволяє виявити максимальне та мінімальне значення рівня ряду, а також розрахувати величину інтервального перегрупування вихідного ряду для розрахунку частот.
Найпоширенішою є класифікація розподілу банків за розміром його капіталу. Розрізняють залучений, позичений та власний банківський капітал. Залучений капітал — це грошові кошти юридичних та фізичних осіб, залучені банком на вклади. Операції, пов’язані з залученням коштів на вклади, мають назву депозитних, а таке залучення — депозитним. Запозичення коштів на міжбанківському ринку, у центральному банку або через продаж власних боргових зобов’язань на грошовому ринку має назву недепозитного, а отриманий у такий спосіб банківський капітал — позиченим [6, с. 49].
Власний капітал банку являє собою грошові кошти та виражену у грошовій формі частину майна, яке належить його власникам, забезпечуює економічну самостійність і фінансову стійкість банку, використовується для здійснення