ВСТУП
Освітлювальна установка – комплексний світлотехнічний прилад, призначений для штучного і природного освітлення, вона складається з джерела оптичного випромінювання, освітлювального приладу, освітлюваного об’єкта, приймача випромінювання і допоміжних елементів (проводів, кабелів, пускорегулюючих приладів та ін..), що забезпечують роботу установки.
В нашій країні норми освітлення вперше введені в 1928 році. В подальші роки ці норми переглядалися декілька разів в сторону підвищення та вдосконалення їх структури. У 2006 році були затверджені державні будівельні норми, які діють на даний час.
В задачі нормування освітлення входять:
- класифікація зорових робіт по точності і складності;
- вибір критеріїв нормування у відповідності до функціональних назначень освітлення;
- вибір параметрів освітлення, що повинні нормуватися;
- встановлення значень параметрів, що нормуються для робіт різної точності і складності.
Згідно прийомів освітлення всі установки діляться на 3 групи:
- природного освітлення;
- штучного освітлення;
- змішаного освітлення.
За призначенням ОУ поділяють на 4 групи:
- Для освітлення виробничих та допоміжних приміщень промислових підприємств.
Для освітлення майданчиків промислових підприємств та місць виконання робіт розміщених поза будівлями.