Ми бачимо, що Август Стріндберг звеличує звичайні, традиційні людські стосунки і почуття. Незважаючи на всі тогочасні суспільні віяння, автор є прихильником природних почуттів та сім’ї в первісному значенні цього слова.

Отже, на відміну від Генріха Ібсена, Август Стріндберг по-новому показав і проблеми стосунків між жінкою та чоловіком, тим самим пояснивши сучасне ставлення до жінки у суспільстві. Він поставив своїх героїв на один рівень, а Ібсен тільки показав одиничний випадок, коли жінка захотіла боротись за рівність. Образи головних героїв теж відмінні, якщо Хельмер боягуз та хамелеон, то Вільхельм чесний, спрведливий чоловік, який має власну точку зору.

Для Стріндберга, жінка вже давно стала рівною з чоловіком, тому для нього важливим є збереження  щирих почуттів між людьми. На нашу думку, драма Ібсена піднімає більш суспільні проблеми на фоні однієї родини, а для Стріндберга це вже не актуальне. Метою Ібсена є показати проблеми будь-якої людини взагалі, а у Стріндберга, як представника натуралістичної школи, – проблеми відносин у сім’ї, природного становища жінки та стосунків між людьми.

1.2.  «Жіноче питання» та «інститут сім’ї» в оповіданні

Книзі «Шлюби І» передує розлога передмова, в якій автор говорить про завдання цього циклу новел: «Показати велике число історій, взаємин між чоловіком і жінкою – не кілька виняткових випадків, як це зробила пані Едгрен, або кілька жахливих випадків, як Ібсен, які потім стали сприйматися як норма» [18, с. 7].

Стріндберг стверджує, що «жіноче питання» в тому вигляді, в якому  «воно існує тепер», – це проблема, стерта лише перед невеликою групою людей з культурних шарів суспільства. Стріндберг закликає розглядати відносини чоловіки й жінки з урахуванням загальних умов життя в буржуазному суспільстві: «... я нападаю на інститут шлюбу, яким він постає в