«Чайна церемонія» (1990)

«Вечірка у старій винарні» (1994)

«Пори року» (1999)

Поетичний цикл «Казки на заході сонця» (1978)

Книга спогадів «Homo Feriens» (2011)

Збірки поезії:

«Вікно у сад» (1978)

«Вірш для Діани» (1982)

«Крамничка антикварій. Захід сонця» (1985)

«Євангеліє від ластівки» («Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ», 2006)

 Світло вечірнє («Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ», 2010)

Художня творчість І. Жиленко відбиває життєве кредо письменниці, екзистенційний досвід, естетико-філософські концепти, цінні, перш за все, оригінальним виявом авторської свідомості.

Тема чистоти і краси людської душі завжди була і є актуальною.                     І. Жиленко турбують проблеми духовності суспільства, оскільки похитнулися моральні підвалини суспільства, коли духовне, чисто людське відступає на задній план, а вперед виступають такі почуття, як жадібність, безпринципність, цинізм і т.п. Але у письменниці залишається надія, що свідомих людей набагато більше, і вони зможуть правильно вибрати свій життєвий шлях.

Новаторські пошуки поетеси знаходять відображення у власних естетичних поглядах, таких як звеличення любові, краси, що є найвищими духовними цінностями для Ірини Жиленко та підтверджені її художньою творчістю. Основний мотив багатьох поезій авторки – насолода від щасливої миті життя, хоча іноді зустрічаються роздуми про скороминущість життя, молодості та краси на тлі вічної гармонії Всесвіту. Поезія для Ірини Володимирівни – це «дихання Всесвіту. Як і музика…». Музичність та звукова