Для успішного функціонування в ринкових умовах господарювання підприємства залучають кредити банків. Кредити бувають довгострокові і короткострокові. Кредити банків, які не можна назвати короткостроковими, вважаються довгостроковими. Довгострокові кредити банків – це кредити на строк більше одного року в українській та іноземній валютах, отримані у банках на території України та закордоном. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитними договорами [33,стор.125].

При залученні позикових коштів між установою банку і підприємством складається кредитний договір, у якому визначаються об’єкти кредитування, умови отримання і погашень кредиту (розмір основної суми кредиту і відсоткової ставки по кредиту, умови і розмір їх підвищення або зниження, терміни погашення кредиту і сплата відсотків за кредит та інше).

Основні об’єкти короткострокового кредиту – це виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція, товари, кошти, вкладені у розрахунки. Короткострокові кредити – це кредити банків на строк не більше одного року в українській та іноземній валютах.

Обліковуються не всі господарські зобов’язання, а лише ті, що випливають з виконання укладених підприємством договорів чи здійснення дій, з якими фінансове право пов’язує виникнення зобов’язань із внесенням платежів до бюджету та відповідних позабюджетних органів.

Довгострокові фінансові зобов’язання – це фінансові зобов’язання на придбання цінних паперів, термін яких перевищує один рік, вкладення до статутного або пайового капіталів дочірніх підприємств, кошти, передані в борг [30,стор.48].

Серед фінансових зобов’язань значене місце посідають цінні папери, акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі, що є грошовими документами.