Відповідно до Цивільного кодексу Нідерландів "бухгалтерська звітність повинна, відповідно до загальноприйнятих принципів обліку, надавати таку інформацію, яка б дозволяла сформувати обґрунтовану думку про фінансове становище, прибуток і збитки, а також платоспроможності й ліквідності організації в тій мері, у який це допускає характер бухгалтерської звітності".

Якщо для сумлінного й достовірного подання даних потрібна додаткова інформація, не передбачена законодавством, компанія повинна включати її у звітність. При складанні звітності бухгалтер може відхилитися від вимог нормативних документів, але повинен обґрунтувати це. Домінуючим критерієм звітності є пріоритет утримування перед формою.

При складанні балансу й звіту про прибутки й збитки компанія повинна випливати однієї зі стандартних форм, запропонованих урядовим указом відповідно до Четвертої директиви ЄС. Для балансу існують дві стандартні форми: горизонтальна (активи ліворуч, пасиви праворуч) і вертикальна (активи зверху, пасиви знизу, з виділенням величини власних оборотних коштів). Для звіту про прибутки й збитки існують чотири стандартні форми.

Деякі особливості виникають при складанні консолідованої бухгалтерської звітності. Офіційно неї включають до складу приміток до бухгалтерської звітності холдингової компанії. Консолідовану звітність можна не становити в наступних випадках:

- компанія є малим підприємством;

- жодна з компаній групи не котирується на біржі;

- компанія не є кредитною установою;

- протягом 6 місяців з початку фінансового року не представлено ніяких заперечень, принаймні, 10% членів або власників, щонайменше, 10% акцій компанії;