МСФЗ 22.

При складанні звітності інвестор кожний об'єкт своїх вкладень за рубежем повинен відбити або як іноземне підприємство, або як зовнішньоекономічну діяльність. У першому випадку діяльність такого підприємства здійснюється незалежно від роботи інвестора, і грошові потоки двох підприємств практично не перетинаються.

При трансформації балансу іноземного підприємства використовують курс на кінець звітного періоду. При цьому курсову різницю, пов'язану із чистими інвестиціями в іноземне підприємство, на початок періоду списують безпосередньо на рахунок резервів інвестора, або за рахунок спеціального резерву, або за рахунок загальних резервів. При трансформації звіту про прибутки й збитки використовують курс, що діє на дату угод, або середній курс за період. Цей порядок відповідає вимогам МСФЗ 21, за винятком того, що Рада по складанню річної звітності не наполягає на відбитті відкладених сукупних курсових різниць як доходи або видатків при ліквідації іноземного підприємства.

Якщо використовують первісну вартість, активи, пасиви, доходи й видатки трансформують так, начебто вони є частиною бухгалтерської звітності інвестора. Це означає, що основні кошти й запаси трансформують за курсом, що діє на дату оцінки відповідної статті, а інші активи й пасиви - за курсом на кінець періоду. Різницю відображають у звіті про прибутки й збитки як частина результатів від звичайної діяльності. У звіті про прибутки й збитки балансові статті, перелічені за історичним курсом, трансформують по такому ж курсі. А інші статті варто трансформувати за курсом, що діє на дату розрахунків, або за середнім курсом. Ці вимоги погодяться із МСФЗ 21.

Операції в іноземній валюті відображають у бухгалтерській звітності за курсом, що діє на дату розрахунків. Якщо розрахунки на дату складання балансу не завершені, активи й пасиви, пов'язані з такими угодами, відображають у балансі за курсом на кінець звітного періоду. Якщо валютний ризик страхують, то це варто врахувати при визначенні результатів.