- короткострокові позики банку і поточна частина довгострокових позик;
- нараховані зобов'язання по заробітній платі, податках, відсотках тощо;
- дивіденди до сплати;
- одержані аванси.
Для обліку заборгованості перед постачальниками за придбані, але не сплачені товарно-матеріальні цінності та послуги серед значної кількості розрахункових рахунків використовується реальний, балансовий, пасивний рахунок «Рахунки до сплати». При виникненні заборгованості перед постачальниками рахунок кореспондує, як правило, з матеріальними рахунками, а при погашенні - з рахунком «Грошові кошти».
Заборгованість по заробітній платі і пов’язаних з нею додаткових пільгах робітникам та службовцям є значною частиною короткострокової заборгованості (зобов’язань).
Одним з важливих видів короткострокових зобов'язань зарубіжних компаній є заборгованість по заробітній платі. Нарахована заробітна плата працівникам є значною частиною витрат, схильною до контролю з боку працівників, керівництва компанії та фінансових органів.
Серед зобов'язань з оплати праці виділяють три групи короткострокової заборгованості:
1) заборгованість із виплати заробітної плати;
2) зобов'язання з податків із заробітної плати;
3) заборгованість за іншими видами утримань із заробітної плати.
Заборгованість з виплати заробітної плати формується або залежно від відпрацьованого часу і встановленої погодинної ставки, або виходячи з відрядної фактичної виробки. Управлінського персоналу заробітна плата нараховується залежно від відпрацьованого часу з встановленням місячного або річного окладу.
При роботі понаднормово (понад 40 годин на тиждень і 8 годин на день) працівнику компанії відповідно до законодавства проводиться додаткова оплата. Понаднормові роботи оплачуються, принаймні, у розмірі півтори годинної ставки, а у вихідні та святкові дні - подвійної ставки. Порядок таких виплат визначається спеціальними угодами з оплати праці, колективними договорами, угодами з профспілками, контрактами (договорами) про роботу за наймом з працівником та іншими.