Сучасному етапу історичного процесу в Україні притаманні суттєві зміни у всіх сферах життєдіяльності суспільства, які є наслідками перетворення соціального устрою. Проте поряд з конструктивними процесами, які супроводжують відбудову української державності, виникають і дезінтеграційні, а саме: значне розмежування громадян за рівнем добробуту; проблема функціонування державної мови та мов національних меншин; міжконфесійні протиріччя; політична поляризація населення та ін.

Нові соціально-економічні прошарки та групи, які з'являються на сучасній історичній арені України, мають свою світоглядну позицію, відповідні форми самосвідомості, що певною мірою впливає на суспільну свідомість, соціальну практику. Таке становище призводить до розмаїття ціннісно-нормативних систем, якими керуються соціальні індивіди, колективи, суб'єкти соціальної діяльності в цілому. На зміст та характер соціально-політичних відносин, які формуються на пострадянському просторі, певним чином впливають міжетнічні протиріччя. Україна є також поліетнічною спільнотою, і саме тому визначення загальнозначущої інваріантної духовно-моральної складової етнічних культур, які містяться в ній, набуває великого сенсу.

Філософська рефлексія даної багатоаспектної проблеми відкриває можливість на теоретичному і практичному рівнях створити підґрунтя для виявлення загальнозначимих цінностей, які можуть бути (в деякій мірі) орієнтирами індивідуальної соціальної поведінки та критерієм міжспільнотної взаємодії.

Проблема людської досконалості як феномену суспільної свідомості завжди привертала увагу вчених. Але з'ясовується, що ця проблема не може бути вирішена дослідженнями тільки філософів - це системна проблема багатьох галузей соціогуманітарного знання. Різні аспекти даної проблеми розроблялись у працях вітчизняних та зарубіжних авторів.

Методологічні історико-філософські аспекти взаємозв'язку духовної та соціальної реальностей знайшли своє відображення у роботах І. Бичко, В. Горського, В. Іванова, П. Копніна, К. Поппера, О. Спіркіна, В. Шинкарука. Загальнофілософські аспекти взаємодії людської досконалості та соціальної динаміки розглядались  такими філософами, як Т. Горак, М. Дмитрієва, А. Кавалеров, А. Мисуно, О. Панченко,  В. Плавич, О. Пунченко,