А. Чунаєва та ін.

Одним з важливих чинників протиріч міжлюдських відносин та взаємодії між локальними людськими спільнотами є їх іманентні ціннісно-нормативні системи, духовно-моральні пріоритети, важливою складовою яких є уявлення про “якість” соціального індивіда. У цьому відношенні постає проблема вияву загальнозначимих духовно-моральних пріоритетів, які є інваріантною складовою ментального простору етнонаціональних спільнот: Л. Баззард, Х. Гарфинкель, Б. Григор'ян, А. Єрмоленко, І. Кон, Дж. Локк, А. Мислівченко, Б. Раушенбах, Ж.-П. Сартр, А. Едель, К. Ясперс та ін.

Безпосереднє відношення до проблеми визначення духовно-моральних універсалій є питання суттєвих відмінностей національного характеру, що знаходить своє відображення у роботах П. Сорокіна, П. Вальтера, А. Вержбицької, М. Верникова, Х. Дюкера, Д. Інкельса, К. Клакхона, О. Мауєра, В. Сагатовського, М. Степико, Г. Щьокіна та ін.

Вплив образу Бога на образ досконалої людини – це довічна тема релігії, але вона має і суто соціально-практичні наслідки. А саме: – якою мірою досконалість Бога впливає на соціальні процеси? Цю складну проблему вирішували  Д. Андреєв, Баха-Улла, Д. Беннет, О. Блаватська, С. Вівекананда, А. Гхош, Р. Рай, П. Рамакрішна, Д. Сарасваті, А. Тойнби, Л. Фейєрбах та ін.

Функціонально-діяльнісні аспекти духовно-моральної самодетермінації соціальної поведінки людей розглядалися такими вченими, як М. Амосов, А. Блюмкін, Ф. Гегель, В. Гуленко, І. Істомін, М. Каган, І. Кант, Д. Кемпбел, М. Коваленко, Е. Кондил'як, А. Молодцов, Н. Паніна, Т. Парсонс, С. Рубінштейн, В. Челідзе, К. Юнг та ін.

Під кутом зору її моральних функцій та ціннісного виміру людського буття   розглядають досліджувану проблему  А. Апресян, М. Бобнева, А. Гусейнов, О. Дробницький, В. Ефроімсон, Т. Кузьмін, Л. Покрас, Г. Спенсер та ін.