Розділ 1. Теоретична частина

1.1. Визначення оптимальних розмірів незавершеного виробництва

Трансформація економіки України вимагає адекватних змін і у структурі бухгалтерського  обліку. Постановою Кабінету міністрів  України  за  № 1706 28 жовтня 1998 року затверджена Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів.

Необхідним є перегляд концепції облікової системи України, а саме: чітке визначення видів обліку, їх завдань, мети та місця в загальній системі, а також усіх об'єктів обліку з метою визначення їх значення та функцій як у кожній із складових обліку, так і в облікової системи взагалі.  Все це відноситься і до такого облікового об'єкту, як незавершене виробництво.

Сучасні умови господарювання промислових підприємств України характеризуються роботою не на повну потужність та  неритмічним випуском продукції. Відповідно, змінюється організація виробничого процесу і виникає необхідність  оновлення методичних підходів до обліку процесу виробництва та його результатів, зокрема, і незавершеного виробництва. Сьогодні відомчий контроль незавершеного виробництва відсутній, проте підприємства продовжують використовувати ті самі методичні підходи, які вже не спрацьовують, оскільки не враховують особливості господарювання та не відповідають нормам національних стандартів бухгалтерського обліку.

Традиційно незавершене виробництво виступало об'єктом оперативного та бухгалтерського обліку. Дослідження сучасної структури облікової системи України та місця категорії "незавершене виробництво" в ній показало, що, по-перше, перебудова системи економічних відносин та реформування облікової системи не лише не зменшили значення цієї категорії, а, навіть, посилили. Оскільки поряд з впливом        незавершеного  виробництва    на    оборотність коштів та розрахунок собівартості готової продукції виникли нові завдання його обліку: визначення обсягів  та    динаміки       залишків  незавершеного виробництва     для     прийняття     рішень    щодо   управління  процесом виробництва    та      визначення    частки    матеріальних   витрат   у