де Q₊1 - прогнозований обсяг продажу; A - коефіцієнт згладжування (0 < A < 1); Q - обсяг продажу в поточному періоді; Q _t'-згладжений обсяг продажу в досліджуваному періоді.

Для кожного виробу підприємство визначає початковий рівень згладженого обсягу продажу й коефіцієнт згладжування. Цим початковим рівнем може бути, наприклад, середній обсяг продажу за кілька останніх років чи місяців. Коефіцієнт згладжування одержують, аналізуючи різні його значення доти, поки не буде отримано значення, що найбільше відповідає обсягу продажу за минулий період.

Аналіз часових рядів дає змогу характеризувати перспективний попит як функцію часу, а не функцію, що залежить від чинників, які визначають цей попит. Тому їх найчастіше використовують як чинники попиту, сталі у часі. У разі недотримання цієї умови треба застосовувати безпосередній зв’язок між обсягом продажу і чинниками, які впливають на попит.

Дослідникам, які використовують цей метод, слід мати на увазі, що достовірність результату аналізу інформації знижується за невеликої кількості спостережень.

Частка ринку розраховується у відсотках і може бути визначена різними способами:

1. Частка ринку за обсягами продажу

деq — кількість проданих товарів певного виду у натуральних

показниках; q - загальний обсяг продажу товарів на базовому рин-ку в натуральних показниках.

2. Частка ринку за вартісними показниками

де Q - продаж товарів певного виду у вартісних показниках; Q -місткість ринку у грошових одиницях. 3. Відносна частка ринку