Метод оптимізації розміру торгових надбавок, де  підприємство вивчає, при яких ТН можна отримати мінімального, максимального та середнього прибутку. ТН встановлюють на певну рентабельність.

Від розміру прибутку та рівня рентабельності залежить процес формування та поповнення власних оборотних коштів підприємства, що у свою чергу, визначає платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Достатньо рентабельне підприємство здатне залучати до свого господарчого обороту кредити. Якщо ж прибутку немає або його замало, то залучення кредитів просто розорить підприємство, тому що не можна буде їх повернути.  Якщо підприємство отримує достатній прибуток, то у нього є можливості створювати за рахунок відрахувань від прибутку фонд споживання та соціального розвитку колективу.

Рентабельне підприємство є конкурентноспроможним, може створювати фонд комерційного ризику, застосовувати активну гнучку цінову політику не боятися активно наступати на конкурентів, є привабливішим порівняно з нерентабельним для діяльності та розвитку.

Якщо підприємство отримує прибуток у достатньому розмірі, то у такого підприємства є грошові кошти на рахунках у банках, наявність яких забезпечує підприємству абсолютну (термінову) ліквідність.

Особливості планування прибутку на підприємстві:

- визначення можливої суми (маси) прибутку за кожним видом діяльності; визначення загальної суми балансного прибутку в цілому по підприємству, розрахунок фінансових результатів по кожній структурній одиниці. Період планового розрахунку: квартал, можливо півріччя, 9 місяців, рік;

- план розподілення прибутку за призначенням. Методи планування прибутку: нормативний, економіко-аналітичний, економіко-статистичний, в тому числі метод прямого рахунку, економіко-математичне моделювання, програмно-цільовий.