Антиінфляційна політика є важливим компонентом усього комплексу методів державного регулювання економіки країн ринкового господарства. Важливу роль у ній відіграє регулювання державних витрат і надходжень у державний бюджет. Так, якщо інфляція починає розвиватися високими темпами або має місце значний інфляційний розрив, то держава вдається до заходів, спрямованих на зменшення розмірів реальних доходів, чим досягається обмеження споживання, а отже, й попиту. Зменшення розмірів доходів здійснюється завдяки додатковому оподаткуванню. Через це скорочується попит не лише на предмети споживання, а й на широке коло товарів виробничого призначення, адже підприємці, щоб не допустити різкого зниження цін, скорочують виробництво, що призводить до зменшення попиту на сировину, паливо, матеріали. В результаті підприємці згортають свою інвестиційну діяльність, зменшується зайнятість населення.

Антиінфляційні заходи урядів щодо бюджетних надходжень, з одного боку, сприяють акумулюванню додаткових фінансових ресурсів у державній скарбниці, а з другого - призводять до погіршення господарської кон`юнктури та зростання безробіття.

1.56 Особливості формування ринку праці Польщі

Польща (Польська Республіка) - центральноєвропейська країна, котра здійснює масштабні політичні й економічні реформи, що мають на меті досягнення стандартного демократичного суспільства та економіки вільного ринку.

Різке падіння акцій провідних компаній та індексів фондових бірж, зниження курсів національних валют, перегляд у негативний бік прогнозів стосовно зростання ВВП, спад економічної активності - всі ці наслідки світової фінансової кризи у тій чи іншій мірі відчувають усі країни Європи. Однак від країни до країни ситуація відрізняється. Якщо у Польщі, економіка зростала доволі динамічно, наслідки фінансової кризи ще не відчуваються повною мірою, то інші країни змушені були навіть звернутися до МВФ за отриманням стабілізаційного кредиту.