Необхідно зазначити, що, незважаючи на нестабільні умови роботи, на обстежених підприємствах здійснюються заходи щодо підвищення ефективності використання оборотних коштів, визначення і коригування норм і нормативів оборотних коштів. Проте, як зазначають спеціалісти, що працюють на підприємствах, інструктивні матеріали, зокрема, "Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей", а також окремі положення щодо порядку визначення нормативу власних оборотних коштів не відображають умов, що змінилися в діяльності підприємств, і потребують істотної переробки. З дозволу Головного управління Мінпромполітики України деякі підприємства,, при розрахунку норм і нормативів, що здійснюється 1 раз у три роки, в основному керуються галузевою методикою.

Відсутність єдиної методичної бази для розрахунку норм і нормативів оборотних коштів, яка відповідала б сучасним вимогам перехідного періоду, призводить до того, що розрахунки провадяться укрупнено і не систематично. Так, на виробничих підприємствах докладний розрахунок нормативу власних оборотних коштів останній раз здійснювався у 1997 р., після чого значення нормативів оборотних коштів уточнювалися в 1998 р. при упорядкуванні річного звіту підприємства. У інших підприємствах докладний розрахунок норм і нормативів оборотних коштів виконувався також у 1997 р., а в наступні періоди здійснювалися лише укрупнені розрахунки, при яких враховувалися динаміка обсягів продукції, що випускається, без зміни норм, розрахованих у днях по всіх елементах нормованих оборотних коштів [11,c.5].

Основними засобом досягнення поставлених цілей щодо поповнення оборотних коштів, прискорення їх оборотності виступає фінансове управління як набір специфічних прийомів, спрямованих на зростання фінансової стійкості підприємства. Налагоджена система засобів фінансового планування та менеджменту базується на достовірній інформації, яка сприяє виробленню стратегії діяльності підприємства. Відсутність управління фінансами підприємств призводить до розбалансованої діяльності.