В Україні міжнародні розрахунки здійснюються в порядку, встановленому законодавством країни, а також правилами, прийнятими в міжнародній банківській практиці. Виходячи з міжнародної торгової і банківської практики, виділяють 4 основні форми розрахунків: авансовий платіж, інкасо, акредитив і відкритий рахунок [21, с. 229].
У процесах, що розглядаються, необхідне створення нормативної бази.
Організаційна підтримка зазначених заходів може здійснюватися у такому вигляді:
- створення державного органу, який має відповідати за формування зовнішньоекономічної політики України, опрацювання основних рішень, ведення міжнародних торгових переговорів та участь в інших заходах, що стосуються формування торгового режиму країни, тобто певних умов доступу на ринки товарів, капіталів, послуг і робочої сили;
- створення некомерційної організації (можливо, на базі ініціативи найбільших експортерів продовольства України) з надання консультативної та методологічної допомоги органам державної влади з проведення заходів щодо вступу до СOT та адаптації українського законодавства відповідно до її вимог;
- опрацювання концепції та формування системи судового вирішення суперечок між державою та економічними операторами;
- формування системи підтримки експорту [21, с. 233].
Україна повинна стати рівноправним торговим партнером на світовому ринку. Тому вступаючи до СOT (Світова організація торгівлі), вона має поставити перед собою низку важливих цілей, а саме:
- врегулювати проблеми дискримінаційного ставлення до себе з боку країн світу, які не визнаватимуть Україну як країну з ринковою економікою;
- використовувати існуючу у межах СOT систему підтримки дисципліни у міжнародній торгівлі, включаючи й механізм вирішення суперечок;