Між тим, наявний потенціал виробництва сільськогосподарської продукції України використовується недостатньо через, зокрема, низьку ефективність використання наявних сільгоспугідь, зменшення засіву орних земель, недостатній розвиток інфраструктури заготівлі та збуту продукції, збільшення собівартості як вирощування, так і реалізації сільськогосподарської продукції, низький рівень матеріально-технічного та фінансового забезпечення вітчизняних аграріїв, відсутність цілісного прозорого ринку сільгосппродукції.

Екстенсивний розвиток сільгоспвиробництва знайшов відбиток в динаміці присутності України на світовому ринку продовольства. Загалом у 2010 р. порівняно з 2001 р. експорт сільгосппродукції з України зріс (у фактичних цінах) в 4,9 разу. За цей час частка експорту сільськогосподарської продукції в експорті з України зросла удвічі - з 7,1 до 14,2 %. Враховуючи також експорт продукції харчової та олійно-жирової промисловості, слід констатувати помітну активізацію виходу України на світові ринки сільськогосподарської та харчової продукції: частка 1-24 позицій УКТ ЗЕД в експорті зросла з 11,2 % у 2001 до 24 % у 2010 рр. [43, с. 198].

Між тим, за період економічного зростання не відбулося поліпшення структури експорту аграрної та продовольчої продукції з України, понад три чверті в якій займає сировина. В загальній структурі експорту продукції 1-24 позицій УКТ ЗЕД частка готових харчових продуктів навіть зменшилась – з 24,7% у 2001 до 23,3 % у 2009 р.

Як результат, погіршуються показники продовольчої безпеки України. Баланс споживання основних продуктів харчування свідчить, що у 2010 р. в Україні по більшості основних видів продовольства фактичне споживання знаходилося нижче раціональних норм. Найбільше відставання фактичного споживання від раціонального спостерігалося за плодами, ягодами і винограду – на 49%, молоком і молокопродуктами – на 44 %, м'ясом і м'ясопродуктами – на 38 %, рибою та рибопродуктами – на 24 %.