Чітко виділеного центру при кільцевій топології немає, всі комп'ютери можуть бути однаковими й рівноправними. Однак досить часто в кільці виділяється спеціальний абонент, що управляє обміном або контролює його. Зрозуміло, що наявність такого єдиного керуючого абонента знижує надійність мережі, тому що вихід його з ладу відразу ж паралізує весь обмін.

Строго говорячи, комп'ютери в кільці не є повністю рівноправними (на відміну, наприклад, від шинної топології). Адже один з них обов'язково одержує інформацію від комп'ютера, що веде передачу в цей момент, раніше, а інші - пізніше. Саме на цій особливості топології й будуються методи керування обміном по мережі, спеціально розраховані на кільце. У таких методах право на наступну передачу (або, як ще говорять, на захоплення мережі) переходить послідовно до наступного по колу комп'ютера. Підключення нових абонентів у кільце виконується досить просто, хоча й вимагає обов'язкової зупинки роботи всієї мережі на час підключення. Як й у випадку шини, максимальна кількість абонентів у кільці може бути досить великою (до тисячі й більше). Кільцева топологія звичайно має високу стійкість до перевантажень, забезпечує впевнену роботу з великими потоками переданої по мережі інформації, тому що в ній, як правило, немає конфліктів (на відміну від шини), а також відсутній центральний абонент (на відміну від зірки), що може бути перевантажений великими потоками інформації.

Сигнал у кільці проходить послідовно через всі комп'ютери мережі, тому вихід з ладу хоча б одного з них (або ж його мережного встаткування) порушує роботу мережі в цілому. Це істотний недолік кільця.

Так само обрив або коротке замикання в кожному з кабелів кільця робить роботу всієї мережі неможливою. Із трьох розглянутих топологій кільце найбільш уразливе до ушкоджень кабелю, тому у випадку топології кільце зазвичай передбачають прокладку двох (або більше) паралельних ліній зв'язку, одна з яких перебуває в резерві.