Однак на шляху їх використання в електронній комерції виникають серйозні перешкоди. Щоб краще зрозуміти їх суть, розглянемо звичайну схему оплати за карткою із магнітною смужкою у звичайній сервісній точці (рис. 1.1). Вона передбачає участь декількох сторін: власника пластикової картки; торговельної точки, що приймає картки до оплати; банку-екваєра, який забезпечує роботу торговельної точки з пластиковими картками; банка-емітента, що видав картку власнику; платіжної системи, що виконує взаєморозрахунки між банками-екваєрами та банками-емітентами.

Клієнт у пункті обслуговування (магазин, готель чи ресторан), пред’явивши картку, отримує товар чи послугу в обмін на квитанцію, що звичайно називається сліпом (від англ. “slіp” – бланк, реєстраційна карта). Сліп є документом, який підтверджує угоду, і для його оформлення необхідно отримати згоду від банку-емітента, тобто провести авторизацію. Для цього співробітник торговельної точки повинен зв’язатися із авторизаційним центром банку-екваєра, який, у в свою чергу, посилає запит у банк, що видав картку. У разі використання спеціального платіжного терміналу (POS-терміналу) всі ці операції виконуються автоматично.

Пункт обслуговування надає сліп (або електронну квитанцію, що генерується платіжним терміналом) банку-екваєру та отримує грошове відшкодування вартості покупки. При цьому банк-емітент перераховує відповідну суму банку-екваєру також із відрахуванням комісії. Банк-емітент виставляє власнику картки рахунок і кредитує його, згодом отримуючи від нього оплату.

Так відбувається у “фізичному” світі. У світі віртуальному все набагато складніше. Тут продавець і покупець не бачать і часто нічого не знають один про одного (не враховуючи того, що покупцеві звичайно доступний каталог, розміщений на Web-сервері, в якому є віртуальний магазин). Укладаючи угоду, покупець бажає впевненості в тому, що продавець – саме той, за кого він себе видає, і має право прийняти до оплати його картку, і що ніхто (у тому числі й продавець) не зможе скористатися представленою у ході угоди інформацією про пластикову картку без його дозволу. Продавець, у свою чергу, повинен переконатися, чи має покупець право користуватися даною карткою та чи є необхідна сума на пов’язаному з нею рахунку.